Єнні

«Єнні» роман, що випередив свій час. Він тонко резонує з творчістю Вірджинії Вулф, Симони де Бовуар. Хоча світову славу Сіґрід Унсет приніс епос «Крістіна, дочка Лавранса», ще до цієї саги вона опублікувала твір, який уже тоді засвідчив її талант. «Єнні» - історія молодої жінки, що намагається знайти себе та своє місце у світі. Вона тікає з рідної Норвегії до сонячного Риму, шукаючи натхнення, втечі від буржуазного оточення й... можливо, любові. Та натомість стикається з найглибшим екзистенційним розчаруванням. Унсет з проникливою чуттєвістю досліджує жіночу долю на межі ХХ століття — між свободою і самотністю, коханням і болем, амбіцією і втомою. Єнні — не романтична героїня, що чекає на принца. Вона мислить, сумнівається, помиляється і... втрачає. Її трагедія — в неможливості примирити високі ідеали з буденністю, творчість — із роллю «належної» жінки, а самодостатність — із глибоким прагненням бути коханою. Стилістично «Єнні» — витончене плетиво внутрішніх монологів, тонких описів і драматичних пауз. Рим тут не тільки місто, а й простір мрій і падіння.