Замість спокійного чергування та відпустки

«Закохані в місячному сяйві» Володимира Гринечка - це річ, яка спочатку приманює тебе своєю поетичною, майже романтичною назвою, а потім різко б'є під дих жорстким, класичним кримінальним процедуралом. Автор тут не грається в модні психологічні експерименти з ненадійними оповідачами, він видає міцну, чоловічу історію про боротьбу з реальним, дотичним злом.

Головний герой - капітан міліції Башаренко. І слово «міліція» тут уже задає певний часовий і структурний колорит,  бо це не сучасна патрульна поліція з планшетами. Замість спокійного чергування чи відпустки капітан отримує дивний телефонний дзвінок, який стає першою ланкою в абсолютно химерному ланцюгу подій.
Усе починається із загадкового зникнення дитини, але дуже швидко справа обростає новими, моторошними деталями: з'являються викрадення, незрозумілі вбивства і тіні з минулого. Місто вночі перетворюється на небезпечний лабіринт. Башаренко розуміє, що нові знайомі - зовсім не ті, за кого себе видають, а телефонні дзвінки приховують дуже брудні наміри. Йому доводиться розплутувати цей пекельний клубок злочинів, покладаючись виключно на власний інстинкт, упертість та вміння «слухати тишу».

Це детектив для тих, хто скучив за справжньою оперативною роботою. Тут немає супергероїв чи геніальних хакерів, які за п'ять хвилин зламують сервери Пентагону. Тут є впертий слідчий, який ніжками обходить двори, стикається з бандитами і в рукопашних боях виборює правду. Це дуже приземлений, реалістичний стиль. 
Гринечко шикарно прописав людську підлість. Текст тримається на постійному відчутті багатошарового обману. Люди, які вдень виглядають абсолютно порядними громадянами, під прикриттям темряви демонструють свою справжню, гнилу натуру. Кожен персонаж має свої слабкості та секрети, і Башаренку доводиться щоразу перевіряти, чи не встромить йому ніж у спину черговий «свідок».
Динаміка тут не провисає. Коли тобі здається, що Башаренко нарешті намацав правильний слід, автор підкидає новий шок: наприклад, зниклий безвісти раптом «воскресає», або сліди різко обриваються і ведуть за кордон. Це змушує тебе гортати сторінки до пізньої ночі.