Зоряний хлопчик

Зірка падає з неба, в лісі з’являється прекрасне немовля і все ніби веде до історії про обраного. Але Вайлд грає з нашими уявленнями. Його зоряність — не про вищу долю, а про гординю, яку дає зовнішність, і біль, який народжується з байдужості до інших. Казка з історії про винятковість перетворюється на історію про шлях. Не зовнішній, а внутрішній. Вайлд дозволяє зосередитись не на подіях, а на змінах, що відбуваються з героєм. Преображення хлопчика не героїчне — воно людське. Він вчиться відчувати сором, жаль, відповідальність. І саме ці почуття повертають йому не лише зовнішню красу, а щось глибше — здатність бути поруч з іншими. «Зоряний хлопчик» — це історія про те, як болісно буває стати кращим. Вайлд не ідеалізує покарання і не романтизує каяття — він показує, що шлях до добра майже завжди проходить через самотність і втрату.