У затишних оселях східних галичан наростає передчуття великих змін, а Настя тимчасом тужить за мамою. Їй складно прийняти нову татову дружину, неню Юстину, у домі, який колись так любила мама. Та коли її молодший брат Микола виростає і стає повстанцем УПА, саме пам’ять про лагідність нені й історії, які вона розповідала перед сном, зігрівають його в нічному лісі й допомагають не зневіритися. Особливо тепер, коли він не може нені побачити, бо її переховують чужі люди. Можливо, саме тому Микола закохується в дівчину, яку звати так само, як і неню, й намагається порятувати її від енкаведистів, навіть ризикуючи власним життям.