Ця книга не схожа на попередні роботи автора. На перший погляд,
неве личкі оповідання в стилі горору не мають нічого спільного між
собою, але насправді складають єдину історію сучасного світу. Є тут
і розповіді про привидів, і ретродетектив, і герметичний трилер,
і наукова фантастика, і оповідання про злочинців й письменників;
є навіть щось подібне до біблійної оповіді. Але насправді все це –
своєрідна космічна Одіссея, філософська історія про монстрів, які
живуть у нас усередині, роздуми про всесвітнє коріння, що ним
пов’язано цілі епохи; це також скромна спроба автора з’ясувати сенс
людського існування. Аби зрозуміти, про що саме ця книга, уявіть себе
останньою людиною, єдиною, загубленою в космосі людиною, якій
від народження брехали про її сутність. Вона не має ні батьків, ані
домівки, позбавлена власної історії, ба, навіть власної планети.