Розповідь у книзі ведеться від імені малої дівчинки. Точніше дорослої жінки, яка згадує події свого дитинства. Післявоєнні роки. Створення колгоспів. Те як бачила світ очима дитини, з усіма страхами і радощами. В книзі дуже атмосферно передане життя в селі, коли одяг носили, якийдістався від когось, латаний-перелатаний. Коли цукор чи повидло було розкішшю. Худобу не було чим годувати, та і самі перебивалися чим-небуть. Дівчинка згадує свої вбогі іграшки.

...