Відлуння золотого віку" – перша в українській перекладній літературі антологія пізньої латинської поезії. Духовний простір збірки охоплює майже тисячоліття: від "срібного віку" (Сенека, Петроній, Марціал) і пізньолатинської доби (Лавсоній, Клавдіан, Рутілій Намаціан та ін.) аж до початків середньовіччя (Максиміан, Боецій, Алкуїн).