«З літопису осяяння» – поетична інтерпретація Віктором Вербичем дарованої миттєвості крізь приз­му його ж оксиморона «В обіймах зустрічепрощань» і метафори «Диво незбагненне». А водночас – це непретензійно-сповідальне слово, яке вдячний Творцеві автор сподівається повернути у правікову, осяяну любов’ю мелодію тиші.

У книзі – чотири розділи: «У відсвіті Карпат» (написаний винятково в селах Подобовець і Пилипець Закарпатської області), «Світ світла» (всі вірші народилися під час перебування у Швеції), «Зі світів» (екскурс у слово двох білоруських, польського й російського поетів), «У прихистку чекань і спогадів» (тексти, написані у волинському селі Грибовиця та Луцьку).
«З літопису осяяння» – тринадцята збірка віршів Віктора Вербича, з-під пера якого також побачили світ п’єса й три книги есеїв і діалогів.