До нової книжки видатного сучасного українського письменника увійшли чотири широковідомі романи і повісті. Дія цих творів охоплює п’ять століть. Роман «На полі смиренному» змальовує події ХІ–ХІІ ст., «Око прірви» — події ХVI ст., «Мор» — про чуму у Львові в 20-ті роки ХVII ст., «Сповідь» — про події ХVIII ст. Позаяк у сучасній літературній практиці розмежування на романи і повісті не дуже виразне, наше видання для зручності має назву «Чотири романи».

У романі-притчі «На полі смиренному» — одному з найважливіших творів письменника — простежено епоху молодого українського християнства в його протиборстві з язичництвом на тлі болісних суперечностей між церковними догмами і реальним життям.

«Око прірви» — роман-антиутопія, що був написаний після розпаду СССР. За словами автора, «це алюзія тоталітаризму, який можна було б назвати Домом чорного світу... ним я ніби вимітав із себе сажу того чорного світу, як це буває, коли чистять димарі». Будь-яка спроба служити тим чи іншим ідеологічним системам рано чи пізно зазнає краху, адже людську природу з незмірним Божим началом неможливо втиснути в рамці створених людським розумом світоглядних схем. У романі яскраво змальовано ортодоксальну культуру середньовіччя.

Про відносність усього, крім добра і зла, дивовижно пластично, з тонкими переходами від реального до ірреального, розповідає автор у своїй наймоторошнішій і водночас найсвітлішій повісті «Мор».

Споконвічне поняття гріха і кари за нього розбудовує дискурсійний сюжет повісті «Сповідь» із наскрізним сковородинівським мотивом про істину — золотого птаха, яку треба шукати, але не ловити. Гапонівський священик і молодий писарчук дошукуються істинної суті гріха. Різновимірними були їхні переступи, та однаково суворою кара: обом довелося побувати в подобі вовкулак...