Коли хочеться придбати нову книгу, але не зовсім зрозуміло, що знаходиться під красивими обкладинками, необхідно, в першу чергу, почитати анотацію до книги. Вона знаходиться, здебільшого, перед початком книги. Це маленький абзац, часто, написаний дрібним шрифтом, прочитавши який, людина має зрозуміти, про що йтиметься на сторінках цього видання і має захопитися і купити книгу. Основне завдання анотації — вигідно представити твір, щоб продати.
Коли автор вперше стикається з проблемою її написання, то в нього виникає питання: «Як правильно написати анотацію до книги? Якого вона має бути об’єму? Та який мати зміст?» Саме про це ми і поговоримо у цій статті.
Написана вона може бути як самим автором, так і вже відомим представником письменницького світу. При цьому, останній випадок — це вдалий маркетинговий хід, оскільки аудиторія швидше повірить словам авторитетного письменника, ніж початківцю, який хвалить свою власну книгу.
Зміст анотації має об’єднувати в собі різнопланову інформацію про твір, при цьому виділяючи з неї найголовніше. Що це може бути? Можна вказати певну цікаву інформацію про написання книги, якщо з цим процесом, наприклад, пов’язані незвичайні, романтичні чи веселі моменти. Може бути зазначений час та місце, згадка про людину, яка була музою для створення літературного твору.
Класична анотація до книги містить часткові згадки про найбільш значимі події в книзі, часто, наводяться цитати різного плану. Може бути показаний психологічний стан головного героя в певний переломний момент. Але основне завдання, яке стоїть при написанні — не згадувати розв’язку, залишити її в таємниці таким чином, щоб потенційному читачеві захотілося її розгадати, прочитавши книгу. Ще інколи, у випадках написання творів про певні події (війну, голодомор, Чорнобиль і т. д. ) можна використовувати слова очевидців того періоду і тих ситуацій, для того, щоб читач мав змогу відразу відчути дух, атмосферу того часу.
В більшості випадків вказується жанр, до якого належить даний літературний твір, щоб людина могла легко зрозуміти, чи читає вона літературу такого плану, чи ні.
Щодо об’єму варто зазначити, що анотація обов’язково має бути короткою. Лаконічність — сестра таланту. 500 символів — оптимальна кількість для того, щоб вказати на переваги літератури, зацікавити читача, але не втомити. Тобто людина має швидко проглянути і так само швидко вирішити — потрібна їй така книга чи ні. Взагалі, класичним об’ємом бібліографічної анотації є абзац, який містить 10 рядочків.
Деякі підручники та автори радять при написанні анотації до книги обов’язково вказувати наступну інформацію:
— місце подій, зображених у творі;
— назвати головного героя та вказати на його головні риси;
— стисло описати сюжет;
— підбити підсумок;
— надати цікаві відомості про життя чи творчість автора.
Цим рекомендаціям можна слідувати, але не обов’язково дотримуватися кожного пункту, оскільки написання анотації до книги — це теж робота творча, яку не завжди можна вмістити в якісь рамки. Більш важливо написати її цікаво, адже це свого роду реклама. В цьому допоможуть наступні поради. Її текст має містити в собі декілька критеріїв.
• Легкість. Все має бути просто і доступно, зрозуміло для всіх.
• Раптовість. Якщо якимсь чином натякнути на загадку чи на неймовірну, нестандартну розв’язку, то неодмінно захочеться дізнатися про подальший перебіг подій.
• Конкретика. Для того, щоб читач зрозумів, які емоції викличе у нього ця книга і чи захоче він їх отримати, необхідно вказувати чітко дії, що будуть відбуватися, вказувати проблеми. Але ні в якому разі не заходити занадто далеко і не згадувати розв’язку.
• Переконливість. Людина схильна довіряти впевненим словам і даним, які може знати лише фахівець.
• Емоційність. Можна показати душевний стан одного з героїв, його переживання у складній життєвій ситуації. Люди прив’язуються до образів, хочуть їм співпереживати і дізнатися про їхню подальшу долю.
• Історія. Зображена маленька яскрава подія, присутня у творі, підштовхне до розплутування клубочка з події, які до неї приведуть.
Коли всі критерії написання застосувати правильно, з натхненням і любов’ю, читач неодмінно зацікавиться і захоче відправитися в подорож сторінками книги.
Приклад: анотація до книги «Аліса в країні чудес»
Цей літературний твір є прекрасним зразком літератури для дітей. Вона стала улюбленою мільйонами дітей та була перевидана близько трьох десятків разів ще за життя авторки. А її герої: Капелюшник, Солоний Заєць та Чеширський Кіт навіть перемістилися зі сторінок книжки до фольклору. Ця казка полюбилася не тільки дітям, а й дорослим. Навіть англійська королева Вікторія була великою її прихильницею.
Приклад: анотація до книги «Кайдашева сім’я»
«Кайдашева сім’я — реалістична соціально-побутова повість Івана Нечуя-Левицького, який є представником класичної української літератури. У книзі йдеться про сім’ю з трьох поколінь. Автор в доброзичливій формі, зі здоровою дозою гумору вказує на недоліки цих людей, розповідає про їхні, дещо абсурдні, побутові сварки. Але наголошує на їхній невинуватості в такій поведінці, оскільки їхнє духовне зубожіння сталося завдяки діям духовенства, неправильній організації суспільного ладу та громади.
Приклад: анотація до книги «Гаррі Поттер»
Гаррі взяв на себе задачу дуже таємничу, сповнену небезпек, яку, здається, неможливо виконати. Він ще ніколи не відчував себе настільки самотнім, а його майбутнє, здається, повинно бути вельми похмурим, похмурим, як ніколи.
Це остання книга відомої на весь світ «поттеріани» Дж. К. Ролінг відкриє багато загадок. Несподівані повороти сюжету швидко захоплюють, а легка та цікава манера письма авторки перенесе у казковий світ, щоб читачі мали змогу пройти непростий шлях разом з Гаррі до кінця.
Коментарі
Місце для дракона
Ця чудова повість показала усю еронію жорстоких законів князя. Автор цієї повісті Ю. Винничук. Там йдеться про доброго дракона, який писав поєзії і мирно жив з пустельником, але дочку князя треба було видавати заміж тому по старих законах, доброго дракона вбили.