Іван Якович Франко - український поет відомий у всьому світі. Іван Франко справжній патріот своєї батьківщини та недарма отримав прізвисько - українського каменяра та Мойсея нашої нації. Ми підібрали декілька цікавих фактів з біографії Івана Яковича.
Львів є рідним містом Франка, проживши тут майже сорок років із шістдесяти. І. Франко присвячував місту вірші та щиро захоплювався ним, тут він творив і також був ув'язнений. Тепер в місті його іменем названо один з найвідоміших університетів в Україні.
Перший вірш поета називався "Великдень року тисяча вісімсот сімдесят один" Іван присвятив пам'яті свого батька, який помер в суботу на Пасху 1865 року.
На сніданок Іван любив попивати каву з булочками, обідати полюбляв квашеними овочами та супом з грибами і квасом чи кропивою. Поет ніколи не курив, а з алкоголю міг вжити кухоль пива або келих вина "Золота Ріца".
І. Франко попадав під арешт тричі. Вперше він провів у камерах із криміналітетом понад 11 місяців. Та потім мало не помер від голоду після арешту в 1880 році. В той же час за тиждень у готелі - написавши повість "На дні" (без єдиної помилки!) - та на останні гроші відправивши її до Львова - Іван Якович аж три дні виживав на 3 центи, які знайшов на березі ріки Прут. А коли гроші закінчилися, лежав у безпам'ятстві, знесилений. На порятунок Франку прийшов старенький працівник готелю.
Іван проявив феноменальні здібності ще під час навчання у гімназії: майже слово в слово міг переповісти друзям інформацію, яка викладалася учителями на занятті. Іван зібрав величезну бібліотеку, в якій налічувалося близько 500 книг як на українській, так і на інших європейських мовах, що також сприяло освіті гімназиста. Іван Ф. перекладав на українську мову твори, вільно володіючи 14 мовами: в його асортименті перекладу біля 200 авторів з 14 мов.
Першою публікацією віршів був сонет - "Народні пісні", який вийшов друком у журналі "Друг" підписаний одним з псевдонімів Джеджалик.
Іван Франко використовував коло сотні псевдонімів - Брут Хома, Джеджалик, Мирон, Живий, Кремінь, Марко, ... При написанні творів використовува не тільки українську, а й польську, німецьку та інші мови.
І. Франко разом з вченим і політиком Михайлом Грушевським жили поруч по сусідськи в елітних віллах у Львові в районі "Софіївка", в кінці XX століття.
Місто Станіслав було переіменовано в Івано-Франківськ з поваги до Івани Яковича. Іменем письменника названі вулиці в Києві, Львові, Івано-Франківську, Вінниці, Луцьку, Чернівцях, Хмельницькому, Дніпрі, Сімферополі, Керчі, Миколаєві, Сумах, Черкасах, Луганську, Одесі та Кропивницькому. А в Росії ім'ям письменника названі вулиці в Москві, Тулі, Липецьку, Уфі, Пермі, Чебоксарах і Іркутську. Ще й в Монреалі є вулиця в честь Івана Франка.
Смерть застала Івана Франка, коли йому було 59 років, і спершу він був похований в чужому склепі. Тільки через 10 років його перепоховали в окремій могилі.