Автор — Григорій Савич Сковорода.

Дата створення — з 1758-го по 1759 рр.

За жанром — сатирична поезія.

За родом літератури: лірика (відноситься до громадянської, філософської)).

Тема «Всякому місту звичай і права» — змалювання панства, чиновництва, правлячої верхівки та більш простого люду з їхніми негативними сторонами.

Ідея — насміхання над морально-суспільними вадами, їх осуд. Та людина буде щаслива, в якої незаплямована совість.

Головний мотив — сатира, якою викриваються суспільні недоліки.

Розмір вірша — чотиристопний дактиль.

Твір насичений такими художніми засобами: епітетами, порівняннями, метафорами, антитезами, повторами.

Проблематика поезії:
сенс буття;
воля та кріпацьке безвілля;
відсутність справедливості в судовій інстанції;
відсутність моральних цінностей у великої кількості народу.

Композиційна будова «Всякому місту звичай і права»
Григорій Савич Сковорода в поезії вдався до опису суспільних порядків, в яких він був сучасником. Точніше, він описав їхні негативні сторони, завдяки окремим художнім деталям, що підкреслюють певні вади соціуму.

Грішники висміяні поетом через те, що існують, не зважаючи на власне покликання, але намагаються зганьбити, чи принизити інших. До цієї касти можна віднести жадібного поміщика, лихваря, брехливих купця з юристом, підлабузника-сластолюбця.

Строфи поділені на 6 рядків. Перші 4 відображають реальність, якийсь її епізод, а в решті, що подібні рефренові, автор озвучує свою думку про цю реальність.

Поезія «Всякому місту звичай і права» була використана Іваном Петровичем Котляревським в «Наталці Полтавці». До п’єси вірш адаптований у вигляді пісні.