Книга, в якій кожен знайде щось своє: детективна лінія, любовна історія, судова драма, наукові факти, неймовірні художні описи природи. І все це гармонійно переплетено в одну цікаву, зворушливу і по-доброму сумну історію
Маленька дівчинка Кайя в свої шість років залишається без мами. Потім покидають дім старші брати та сестри і дитя намагається знайти спільну мову з скупим на почуття батьком. Розуміючи, що можна покладатися тільки на себе, дитина вчиться виживати, в прямому сенсі цього слова, в маршах – безкрайніх луках на узбережжі. За виручені кошти від продажу мідій, які ловить власноруч ще вдосвіта, купує нехитрі продукти, вчиться готувати їжу.
Боячись, що її знову покинуть, Кайя не підпускає до себе людей, натомість починає вивчати природу: рослини, які ростуть на маршах, птахів, які тут живуть. Та з’являється в її житті людина, яка вчить Кайю читанню, спілкуванню і почуттів. Пізнає Кайя і біль розлуки, і зраду, і розчарування, прагнутиме вірити, шукатиме щастя. І одного разу болотяне дівчисько, саме так називали її мешканці найближчих сіл, стане відомою.
Красива, глибока і нелегка історія. Часом накочувалися сльози. Переживання за головну героїню не полишали до останньої сторінки. Було боляче коли Кайї робили боляче і радісно коли дівчина почувала себе щасливою. Закінчення історії, на мою думку, логічне.
Книга варта бути прочитаю.