«Справжній переможець – той, хто вміє гідно програвати».
Легенький ромком, для любителів плаксивого фіналу. Дивились фільм «Поспішай кохати» по новелі Ніколаса Спаркса? Так от сюжет, за винятком, деталей, ну дууууже схожий.
Красень, вумниця та відмінний спортсмен, єдиний синочка в багатій родині, Олівер Беретт, легко йде по життю – навчається, грає в хокей, вечірки, друзі, єдина ложка дьогтю в цьому безтурботному житті – стосунки з батьком – владним політиком, що тисне на успішність та вибір подальшого майбутнього і професії сина.
Музикантка, відмінниця, дочка пекаря (італійського емігранта), напівсирота, гостра на язичок та пробивна дівчина, Дженніфер Кавіллері, має мету в житті – паризька музична стипендія.
Але зустріч, закоханість, спонтанне одруження, неприйняття цього факту родиною Олівера – руйнують всі плани цих двох. Точніше, однієї… Олівер залишився без батьківського фінансування, але продовжує вчитись на юриста, по змозі підробляє, Дженніфер працює, тягне на собі побут родини, про музичну кар’єру вона вже не мріє. І хоч грошей постійно не вистачає, друзі та відпочинок відійшли на друге місце, а то й далі, квартирки маленькі та чужі, але наповнені щастям і коханням. Філ, тесть, заміняє Оліверу рідного батька, зі своїм же, хоч як не намагається Дженні їх примирити, він так і не спілкується. І тільки все починає налагоджуватись – Олівер випускається в трійці найкращих, гарна робота, висока зарплатня, все руйнує хвороба Дженні. Рак… Страшний вирок, страшна втрата. І саме Філ допоможе Оліверу витримати втрату, батько, що втратив єдину дочку, а до цього й дружину. Два вдівця, одне горе.
Історія на два холодних вечори під гарячий чайок. До речі, побачила, що є й продовження, як на мене, воно зайве, але колись прочитаю для завершеної картинки. Мова написання дуже проста, короткі речення, стислий виклад сюжету, та й сам сюжет знайомий і описаний не раз і в різних варіаціях. Для відпочинку після сюжетно тяжких книг – раджу.