Ця книжка пролежала на моїй полиці майже три роки, від книжкового форуму у 2021 році. Саме тоді ми розвіртуалились з її авторкою Аллою Рогашко і вона подарувала мені свій свіженький роман, який тоді якраз вийшов у видавництві Український пріоритет. Я була знайома з творчістю пані Алли за оповіданнями в книжках серії «Львів…» і стиль її письма мені дуже подобався. Але читати подарований роман я довго не наважувалася. І причиною цьому був його жанр. Мені було відомо, що в романі «Провидець» авторка використала елементи містики й фантастики, а це, як відомо, те, що я читати не вельми люблю. Та кілька місяців тому ми мали змогу досить тісно поспілкуватися з Аллою Рогашко і я відчула спорідненість наших поглядів та смаків. А ще відчула, що все ж таки цей роман має мені сподобатись. І інтуїція мене не обманула. Роман виявився крутезним!
Дія роману починається в наші дні. З рівненським журналістом Богданом відбуваються дивні речі. В певні моменти він наче переноситься в інший світ і спілкується з людьми, які до цього були йому не знайомі. Ці видіння не дають йому спокою. В той самий час Іванна, жінка, з якою Богдан має стосунки, знаходить на горищі старої бабусиної хати в Дермані дуже давні листи. Це листування двох товаришів Панаса Савчука та Уляна Шевчука. Листи датуються 1891 роком. З них Іванка і Богдан дізнаються, що дерманський учитель Панас Савчук мав дивні видіння. Він бачив те, що буде відбуватися у Дермані та Рівному в майбутньому. Богдан розуміє, що саме з цим чоловіком він зустрічається у своїх дивовижних мандрах паралельними світами.
Панас Савчук - вчителює у Дермані. Він там народився і виріс. Його життя припало на доволі спокійний період історії. Тож те, що він бачить у своїх видіннях стає дня нього просто шоком. Адже попереду дві війни, зміна влад і режимів. І найголовніше, Панас бачить трагічні події, які будуть відбуватися в його рідному Дермані. Йому б дуже хотілося змінити хід подій, але розуміє, що це не в його силах. Сподіваючись хоча б попередити своїх нащадків про майбутні катаклізми, він ретельно записує свої видіння.
Ще одним персонажем роману є знаменитий уродженець Дерманя письменник Улас Самчук. Він народився в 1905 році і його життя та діяльність буде бачитися у видіннях Панаса, як майбутнє. А от в Богданових містичних пертурбаціях це буде вже минуле. Всі ці часові стрибки дуже цікаві та спонукають до філософських роздумів. Адже всі знання, якими володіють живі люди - це те, що відбувалося з ними чи з іншими людьми у минулому. Пересічна людина не знає, що буде у майбутньому. Але ми є майбутнім для тих, хто жили багато років до нас і померли, не знаючи про те, що відбудеться колись. В цьому закладена дуже глибока філософія буття.
Основою для написання роману «Провидець» стали події, що відбувалися в містечку Дермань впродовж ХХ-го століття. Авторка виконала величезну дослідницьку роботу і розповіла своїм читачам про минуле містечка, звідки походить її родина. Ключовою подією розповіді є трагедія, яка мала місце в травні 1943 року. Тоді німці розстріляли 75 мешканців Дерманя і спалили значну частину містечка. Окрім цього епізоду авторка відкриває нам багато інших фактів з історії Дерманя та Рівного. І саме це стало для мене надзвичайно цікавим та цінним. Таким чином «Провидець» за жанром - це насамперед роман на основі історичних подій. І цей жанр є найулюбленішим у моїх літературних уподобаннях. Що стосується містично-фантазійної складової, то тут вона слугує лише інструментом для поєднання між собою подій, які відбувалися в різні часові проміжки, таким собі містком у просторі та часі.
Я читала роман і мене не покидала думка про те, як добре, що ми не знаємо свого майбутнього. Це ж можна зійти з розуму, знаючи, що щось лихе станеться з тобою, твоїми рідними чи близькими й не маючи змоги цього відвернути. Гіршого пекла й уявити важко. Та й загалом я б не хотіла знати нічого наперед. Мені навіть страшно уявити, що, наприклад, кілька років тому я б дізналася про сьогоднішню війну і про все, що відбудеться з українцями. Краще приймати життя таким, яким воно є і діяти виходячи з реалій. Адже кожен має прожити те, що передбачено його долею, та краще наперед про це не знати.
Роман Алли Рогашко мені надзвичайно сподобався. Рада, що саме його я взяла з собою у мандри. А ще він став прикладом того, як органічно можуть бути поєднані абсолютно різні літературні жанри й підтвердженням того, що при вмілому викладенні навіть містично-фантастична складова твору може мені дуже навіть сподобатися. Саме про це я мала нагоду розповідати на моїх недавніх презентаціях у Познані та Франкфурті, коли мене запитували про жанрові уподобання. І цей приклад підтверджує, що немає гірших чи кращих жанрів, а важить лише якість написання твору.
Невблаганність та неспинність часу - це найсильніша з усіх сил, що пронизують наше існування. Минуле вже не змінити, а майбутнє ще невідоме. Минуле відбивається у нашій пам'яті, майбутнє ж - невідомий шлях, на який ми крокуємо з надією і тривогою. Ми живемо на мості, що розкинувся між цими двома берегами часу.
Тому живіть у моменті, цінуйте кожен день і крокуйте впевнено в майбутнє. Наша доля - у наших руках, наш час - наш найцінніший ресурс. Життя - це непередбачувана подорож, де кожен крок, кожне рішення визначає наше майбутнє.