Роман Надії Гуменюк «Корона на одну ніч» розпочинається, як класичний детектив. Молода красуня, на ім'я Зося стає переможницею конкурсу краси «Сарматська княжна», який відбувся поблизу Варшави на вишуканій заміській віллі «Ванесса» сенатора Марека Кромера. Навіть не дочекавшись завершення балу на честь переможниці, Зося в супроводі свого покровителя та мецената Романа Сосновського відправляється до готелю «Континенталь». Втома та емоційна виснаженість перед та під час конкурсу дає про себе знати. Вона пішла до свого помешкання навіть не подякувавши своєму ангелу-охоронцю. Пан Роман був трохи розчарований, але розумів стан своєї підопічної. Зранку він з величезним букетом троянд вже стояв під її готельним номером в передчутті чудового дня, який вони з Зосею проведуть разом та відзначать її тріумф. Та натомість Роман Сосновський знаходить свою короновану красуню мертвою. Він просто шокований. Адже Софія була для Романа всім світом, сенсом його життя. Він готовий був прихилити для неї небо і мріяв, що вони будуть разом все життя, але доля розпорядилася по-іншому. Смерть панни Софії дивна і незрозуміла. Поліція кваліфікує її, як випадкове самогубство, викликане передозуванням снодійного. Але пан Сосновський у таке не вірить. Тому для розслідування справжньої причини смерті Зосі він наймає колишнього поліціянта Яна Ковальського. Як відомо, колишніх в такій професії не буває і пан Ковальський справді докопався до істини. Але про те, хто ж вбив сарматську княжну, за законами жанру, стане зрозуміло аж на останніх сторінках роману.
А поміж тим авторка відкриває перед читачем цілі пласти родинних історій своїх персонажів, які розгортаються на фоні реальних історичних подій тих часів. Бо відбувається все це в період від початку Першої та до початку Другої світових війн, хоча деякі події сягають і давніших часів. Можете собі уявити який складний і буремний був цей час. Перша світова війна перемолола своїми страшними жорнами не одну людську долю. А далі мапа Європи перекроїлася до невпізнаності. Деякі нації, звільнившись від імперського тягара, здобули свою незалежність, а деякі так і не змогли досягти цієї мети й знову опинилися під чужим протекторатом. Українці, втративши свій шанс на соборність і самостійність, опинилися в різних державних формуваннях: частина в більшовицькій росії, а частина на східних околицях Речі Посполитої. Саме в цей період випав шанс народитися і вирости Зосі, чи радше Софії Неродовій, донці морського офіцера Данила Неродова.
Історія життя Данила Неродова та його коханої Лінди - це цілий роман в романі. Навіть лише цього сюжету вистачило б на повноцінний досконалий твір. Бо шлях, який пройшов нащадок багатого українського роду з-під Білгорода, насичений драматичними подіями та неймовірними пригодами. Любов молодого гардемарина російського імператорського флоту до юної співачки портової таверни в латвійській Лібаві стала для обох доленосною. Вона допомогла здолати багато трудностей та вижити в страшній мʼясорубці війн. Перша світова, російська громадянська, визвольна війна УНР - він пройшов через всі ці випробування і вижив, мабуть, лише тому, що відчував любов та заступництво свого ангела, своєї незрівнянної красуні Лінди. На початку 20-х доля закидає подружжя Неродових на Волинь і вже там розгортаються події, які закладуть початок детективної лінії роману.
Не менш цікавою є історія життя Романа Сосновського, яку Надія Гуменюк теж дуже ґрунтовно описала. Тут стільки драматургії, що інколи стискалося серце, читаючи цю родинну сагу. Окрім того, на прикладі життя свого героя авторка виклала історичні реалії тих часів на волинських теренах. Ще на початку двадцятого століття ці землі належали російській імперії, потім по них проходили фронти різних війн, нищачи й руйнуючи все надбане й створене роботящими руками мешканців краю, а на початку двадцятих років вони відійшли під юрисдикцію Польщі. Роман Сосновський яскравий представник покоління польських підприємців міжвоєнного періоду. Він досяг немалих успіхів і став заможною людиною. Та його особисте життя скалічене та вкрите шрамами. Тому любов до Софії Неродової здалась йому винагородою долі, але насправді стала ще одним страшним життєвим потрясінням.
Мені надзвичайно сподобався роман. І не лише досконалим викладенням та стилем писання, що притаманний Надії Гуменюк. Роман «Корона на одну ніч» розкриває життя міжвоєнного періоду, а це моя найулюбленіша тематика в літературі. Авторка зачіпає у своєму творі певні особливості того часу, про які мало хто пише. Вона використала в сюжеті ідею сарматизму, яка в ті часи набрала в Польщі активного поширення. Ця теорія зародилася в Польщі ще у ХVI- ХVII століттях. Вона начебто обґрунтовувала походження шляхти Речі Посполитої від войовничого народу сарматів, який проживав на теренах Східної Європи. Доктрина сарматизму полягала в тому, що в шляхти особливе етнічне коріння - сарматське, а не слов'янське, як у «хлопів» і що саме від сарматів їм передалися такі риси, як войовничість, гонор, вишукані манери та культ краси. Після відновлення польської державності у двадцятому столітті ця ідея була знову реанімована та набрала популярності у вершках суспільства. Її метою було показати вищість поляків і таким чином обґрунтувати політику пацифікації. Різні таємні товариства плодилися тоді, як гриби після дощу. Немалий вплив на це мали й масонські теорії, що брали свій початок ще від часів ордену Тамплієрів. Таким чином роман отримав ще і пригодницько-шпигунську лінію.
Географія роману дуже широка. Ми будемо мандрувати з його героями від Балтики до Босфору, від кордонів російської імперії до іспанського узбережжя. Але найбільш цікаво було побачити, що відбувалося у цей період на ближніх теренах. В романі дуже детально змальовано Волинь міжвоєнного періоду. Виявляється, в ті часи Стир був судноплавним і до Луцька з інших населених пунктів можна було добратися водним шляхом. Авторка також розповіла і про тодішнє культурне життя волинян. Легкою тінню в романі промайнули й відомі театральні діячі того часу Микола та Ніна Певні.
Отже, ви вже зрозуміли, роман «Корона на одну ніч» твір багатогранний. Він поєднує в собі різні жанри, змальовує низку історичних подій та розкриває різноманітні соціально-політичні проблеми. Думаю, це має викликати інтерес до книжки широкого кола читачів з різними смаками та уподобаннями.
Людська доля - річ непередбачувана. Вона може підняти людину на вершину слави з глибокого дна чи вирвати з тенет, здавалося б, неминучої смерті, а може навпаки забрати все найцінніше і за одну мить позбавити життєвого сенсу. Ми не знаємо, що може з нами трапитися наступної миті. Але, безперечно, все, що з нами відбувається - це, тою чи іншою мірою, наслідок якихось прийнятих раніше рішень, попередніх дій чи вчинків. Цим не варто нехтувати, бо якийсь сьогоднішній необдуманий крок може згодом стати фатальним. І саме до таких думок схиляє нас авторка у своєму романі «Корона на одну ніч».