Найбільші театри світу сперечалися за право приймати у себе на сцені видатну артистку. І як лише її не називали: і "польською співачкою", і "малоросіянкою з Галичини", але Соломія Крушельницька - співачка й актриса - завжди позиціонувала себе дочкою і гордістю українського народу. У які б світи доля її не занесла і куди б не підносила слава, вона завжди пам'ятала свій рідний край і безмежно любила український народ.

Дівчина, яка не сиділа на скрині із посагом, і не чекала нареченого як її однолітки-дівчата. Її скриня - справжня скарбниця, яку вона відчинила і показала світові. Скарб, що дала їй рідна земля: культуру, мову, енергію. Тож "знай наших", які зуміли провести у світ свій дар, служінням мистецтву та стати величними постатями і візитівкою України на світовій арені.

Здається увесь світ шаленів від голосу Соломії:
Львів, Варшава, Мілан, Рим, Відень, Буенос-Айрес, Нью-Йорк, Чікаґо, Філадельфія, Монреаль, Вінніпег, Париж, Одеса, Петербург, Каїр - всі квіти світу були у її ніг. Та в кожному своєму концерті, хоч де б не відбувався її виступ, закінчуючи оперну програму,
Соломія Крушельницька виходила на сцену з українською народною піснею, несучи її в життя далеко за межі Батьківщини.

Життєпис Соломії Крушельницької написаний Валерією Врублевською, ще за радянських часів, але це дає змогу простежити як же радянська пропаганда маніпулювала іменем Соломії Крушельницької та людей із її оточення.

У формі спогадів, особистих інтерв'ю, часто на межі з письменницьким домислом і фантазією, Валерія Врублевська відтворила мистецьку атмосферу на зламі XIX-XX століть, авторка змальовує цікаві епізоди з життя не лише самої Соломії Крушельницької, тут постають живі образи видатних постатей - письменників Івана Франка та Василя Стефаника, художника Івана Труша, громадського діяча Михайла Павлика, композитора Миколи Лисенка, оперних митців Чезаре Річчіоні, Пуччіні, Фаусти Креспі, письменниці Етель Ліліан Войнич.

Мистецькі успіхи відкрили перед Соломією двері усього світу, але вона добре закарбувала, що слава приходить до того, хто безмежно любить свій рідний край.