♡Ця містична історія, пересипана зернятками смаженої кави, прадавнімм віруваннями і поліськими легендами, розгортається у Львові. Саме там, у затишній кімнаті з полотнами на мольбертах, мешкає дев'ятнадцятирічна Аліна

Вона – книголюбка й художниця з кислотно-зеленим волоссям. Саме про дівчину близька їй людина колись скаже наступне:

"Важко, напевне, наважитися відчинити чужинцю двері у твій світ, твій вимір. Відчинити й боятися, що тебе не зрозуміють чи засміють. Знаєш, більшість людей так і живе, маючи в серці страх, що тебе не так сприймуть. Не за канонами чи скрижалями вигаданої кимось моралі. Живуть за замкненими дверима, виряджаючись в одинакові маски. Тільки одиниці наважуються ходити без масок. "Диваки!" – безнадійно гукає слідком світ, коли має паскудний настрій. "Ненормальні!" – верещить юрба, глибоко в душі заздрячи. А ті, кого той світ називає диваками, вони і рухають землю, не даючи їй затхнутися, мов старе болото, що заросло ряскою і перетворилося на суцільний сморід. Диваки – люди без масок, без личини. Вони наче ті живі струмки, які наповнюють драговину з моралістики, марноти і маргінесу, вдаваного гламуру цілющою водою"

Одначе розмірене й трохи відлюдькувате життя Аліни змінюється. Дівчина зустрічає Сашка, якого називають Кажаном. Увесь в чорному, погляд схований за чорними окулярами, а в руках – букет волошок для неї. Хлопець мешкає по-сусідству, то ж може спокійно постукати в шибку й у залитому сонячним промінням кімнаті побачити ту, котру покохав.

♡Втім, Аліна в гірському поході з Кажаном таки бачить його другу сутність – покруча, Гонихмарника, Градобура. Він стоїть зі срібними нитками в руках й вправно керує стихіями, відводячи грозову хмару. Їх погляди зіштовхуються і рятує Аліну лише давній оберіг, подарований мамою Іриною. Тією, котра колись у своєму житті теж закохалася у Гонихмарника. А потім втікала від нього у метушливий Львів, ламаючи навпіл свою і його долі

Аліна обирає інший шлях: вона поєднує свій талант і намальоване на полотнах із містичними знаннями. Дівчина вирішує домовитись із Гонихмарником, відвоювати Сашка у нього