В цій дуже теплій та сумній історії описують події минулого та теперішнього часу (як і в кожній книгі Сари Джіо). Події, які перетинаються і створюють вузол спогадів, який здатен розбити серце кожного читача вщент.

В центрі сюжету опиняється Кейлі, яка одного разу зустрічає на вулиці безхатька, який дуже схожий на когось з її знайомих. Вона розуміє, що це Кейд - її кохання цілого життя. Всі почуття спалахаують, але він її не взнає. Вона не знає, що робити, адже вона дуже успішна і одружена за чоловіка мрії. Старі нові почуття беруть вверх і вона намагається дізнатись, що ж трапилось насправді.

Над цією книгою я пролила тихий океан сліз. Я закохана в стиль написання Сари і в її описи кохання. В нас однакове бачення всіх почуттів і тому вона мені припадає до душі. Я не люблю книжки про кохання, але книги Сари це виняток. В її книжках такі безумовні і щирі почуття.

Також ця книга - наочний приклад того, що потрібно цінувати те, що маєш і того, наскільки ж проблематичною є тема безхатьок. Багато хто до них відноситься погано та без поваги, хоча вони такі самі люди як і ми. Ніхто не цікавиться чому саме таке деякі люди не мають свого житла і мешкають на вулиці. Легше за все судити нічого не знаючи. Судити дивлячись зі сторони. Але ніхто не знає де він опиниться завтра.
Не суди і не судимий будеш