«Навчитися не означає знати; є знавці, а є вчені, - перші завдячують пам’яті, другі – філософії”
Обожнюю романи Дюма-старшого ще з підліткових років. А от до «Графа Монте-Крісто» не підступалась довгі роки, навіть фільм не дивилась. Чомусь було упередження нудної, чоловічої історії. Що не прочитала в 16 років – це плюс, я б його не сприйняла так як зараз, а щодо решти – я помилялась – цікавий роман, єдине, що мене підбішувало – це всі ці манірні, високопарні фразочки та пози дійових осіб – такі вони сноби мені, аж тошно було) Ці жіночки, що втрачають свідомість від переживань та вражень, охі-вздохи від «цілую вашу ручку», словом дань часу )
Історія помсти довжиною в десятиліття, історія боротьби за правду, історія особистісного зростання та вдосконалення. Едмонд Дантес – символ жаги до свободи, символ боротьби за своє життя, янгол помсти в людській подобі.
Жертва чорних заздрощів та обставин, невинно звинувачений, роки в підземеллі замку Іф, відчай, неочікуваний друг, що вдруге кардинально змінить життя Едмонда. Темниця, що стала школою, університетом для спраглого розуму, карколомна втеча та небачена печера скарбів. Багатство, що відкриває необмежені горизонти, але мета у Дантеса одна – помста. Помста за зруйноване життя, смерть батька, втрачену молодість та кохання. Як граційно вибудовано оповідь, здалеку заходить оповідь про основних дійових осіб, що посприяли ув’язненню Дантеса, їх родини, зв’язки між цими сім’ями, їх плани, статки та грішки кожного. І злість бере за влаштованість життя цих підлих людей – зло безкарне, багатіє, його шанують, поважають, на них рівняються, а чорні душі сховані для ночі. Майстерно введені нові герої в роман, що як маріонетки розставлені на сцені вправною рукою графа Монте-Крісто – загадкового, екзотичного, казково багатого невідомого графа. Тонко сплетена павутина, шахова партія продумана до останнього ходу, долі людей в одних руках і ангел помсти, що запустив процес відплати. І кожен отримає своє, з відсотками за кожен рік ув’язнення. Солодка помста, тонко продумана – я аплодувала стоячи.
Але, є одне але… всі сили і засоби, необмежені кошти та розум, граф Монте-Крісто направив на одну ціль – помста. І ось кривдники скинуті з верхівки суспільства, вони всі біля його ніг, лише одне ім’я «Едмонд Дантес» наводить жах на них, ціль досягнута, а далі що? – а далі пустка, ніщо. Він немає нічого, окрім грошей та пустелі в серці. Кохана Мерседес його зрадила, батько помер, родини немає, він сам один на всьому світі. І лише дві врятовані душі закоханих та нове кохання дасть шанс розпочати все спочатку, прожити те життя, яке в нього відібрали в двадцять років та пробачити кривдників та себе самого. Чи заслуговує той, що щойно зруйнував стільки життів на щастя, чи мав він право розпоряджатися долями інших?
Дійсно людина здатна на все, аби було бажання, час і, звісно, гроші – навчатись, пізнавати нове, заводити неймовірні знайомства, подорожувати, оточувати себе комфортом, бути успішним і всесильним. Гроші – верховодять світом та людьми. Та в Дантеса кошти йшли на помсту та своє «життя в шоколаді». Чи варта помста того, щоб покласти їй до ніг своє життя?