Напередодні Різдвяно-новорічрих свят це саме та книга, що подарує не лише святковий настрій, але і сповнить вас відчуттям чудес, спорідненості із сім'єю, своїм родом, а також подарує дива. У сюжеті постійно виникають глибоко філософські ідеї, заховані в оболонці дитячої казки, хоча, звісно, цей твір адресований не стільки дітям, скільки дорослим. Мені він дуже нагадує "Маленького принца", який кожен, - і дорослий, і маленький читач, - читатиме із задоволенням, з тією лише різницею, що кожен сприйматиме на своєму рівні. Напевно, це і є майстерність автора, аби кожен читач отримав знання, відповідно до свого рівня сприйняття.
"Треба бути сміливим, треба розрізняти і те, чого на видно". Але добре, коли в того, хто це каже, є зелена шапочка із алмазом, що повертає зір. А що ж нам робити, аби побачити навколишній світ таким, яким він є насправді? Напевно, заплющити очі та довіряти серцю і почуттям.
Дуже символічно те, що найвірнішими душами, від початку, були Душа Світла та Душа Пса, які були готові іти з дітьми до кінця та померти відразу після завершення мандрівки. Тут я згадала свого домашнього улюбленця, яким він мені назавжди запам’ятався: вірним, добрим, лагідним, радісним щоразу, коли я поверталася з роботи.
Але найважливіша думка твору в тому, що часто те, чого ми шукаємо за сімома морями, знаходиться прямо біля нас, на відстані витягнутої руки. Це дивовижна істина, яка мене щоразу вражає.
Цю книжку потрібно прочитати, і це рідкісний випадок, коли я радію, що вона є у шкільній програмі.