Це було складно і дуже незрозуміло. Це найдивніша книга, яку я коли-небудь читала в своєму житті. Незвичайна і неординарна історія, яка викликала дивну суміш емоцій та почуттів.

Ми спостерігаємо за письменником, який живе в злиднях і намагається заробити хоч якісь копійки на проживання тим, що пише статті до місцевої газети. Але часто теми не зовсім вдалі і він голодує. Через цей голод він може вчиняти безглузді вчинки, які взагалі не мають ніякого сенсу.

У автора дуже багатий і різноманітний словниковий запас. Кнут Гамсун дуже добре описав всі почуття головного героя. Особливо почуття голоду та його гнітючий настрій і стан.

Ми не знаємо ні імен персонажів, нічого. Автор нам дає можливість побачити історію суто за його описом. Ми спостерігаємо за трансформацією думок молодого письменника і з кожною сторінкою ми все більше і більше розуміємо його тип мислення.

Також дуже подобається оформлення і матеріал книги. Ну дуже якісний!

А ще іронічно, що під час прочитання моментів, де головний герой від голоду буквально каміння облизує - я їм бутерброд або шоколад з чаєм.