Історія про геніального злочинця. Історія про Жан - Батиста Гренуя, яка вразить кожного. Але хто є він такої? Одне, здавалось би, звичайне запитання на яке в кожного різні відповіді. Для когось він геній, для когось огидний чоловік, а для когось самотній і нещасливий.
Скільки людей, стільки й думок.

Особисто я вважаю, що в ньому приховується все одразу. Він дійсно геній, без заперечень, але я так само нещасливий чоловік, який відчуває себе самотнім.

Ця історія є чинником багатьох дискусій на найрізноманітніші теми через свій багатошаровий сенс.

Мені в цьому творі сподобалось абсолютно все. Дуже гарно прописані всі персонажі, динаміка і всі події вражають своєю незвичністю. Сама ідея це взагалі вибух мозку. Патрік Зюскінд геній свого часу.

Моментами мені було огидно і я не могла зрозуміти, як взагалі людина на таке здатне. Також було огидно через те, як детально автор описав умови в ті часи. Вісімнадцяте сторіччя як ніяк. Кожен двір мав неприємний запах сечі та всіх випорожнень, антисанітарія. Мати Жана народжувала вп'яте, але до цього всі були мертвими, через неналежні умови для життя та виживання.

А кінцівка мене в мене взагалі забрала дар мови. Це було неочікувано і неймовірно. Сильно. Приголомшиво.