У цьому романі розповідається про життя Жюльєна Сореля. Він син столяра, який живе у Вер’єрі. Брати Жюльєна працюють разом з батьком на лісопилці, а Жюльєн наймається до мера містечка Вер’єр, пана Реналя вихователем його дітей. Пан Реналь дбає лише про своє збагачення і вихваляється своєю родовитістю.Він – власник цьвяхового заводу.

 Пані Реналь хвилювалася, щоб вихователь не сварив її дітей, якщо вони не вивчать уроків, але потім вона побачила, що Жюльєн добрий і чуйний. Вона присвятила своє життя дітям і чоловікові, однак ніколи його не любила і жила з ним лише з почуття обов’язку, оскільки чоловік дав їй багатство і становище у суспільстві. Пані Реналь була дуже віручою людиною. Через деякий час, вона закохалась у Жюльєна,  зваблена його вродою.   

Спочатку Жюльєн не любив її, бо вважав, що її кохання - це лише примха, постійно підкреслював, що лише її слуга. Головне для нього – довести собі, що він здатний завоювати її серце.

Одного дня захворів  молодший син пані Реналь і вона вирішила, що це кара Господня, за її кохання до Жюльєна.

 Наступного дня пану Реналю принесли анонімного листа, в якому розповідалося про її роман з Жюльєном,однак пані Реналь переконала чоловіка, що лист - це наклеп його заздрісників. Вона попросила Жюльєна поїхати до сусіднього міста Безансона на навчання  в духовну семінарію. Тим часом абат Пірар, наставник Жюльєна, отримав парафію у Парижі і порекомендував Жюльєна пану  де Ла Молю. Жюльєн став його секретарем. Пані Реналь, вирішивши, що Жюльєн забув її, цілком віддалася релігії і просила у Бога прощення за свій гріх.

      Дочка маркіза де Ла Моля Матильда нудьгувала в товаристві молодих людей свого кола. Вона закохалася у Жюльєна, він ставився до неї дуже шанобливо і не мав до неї ніяких почуттів. А коли вона написала йому листа, де зізналася у своєму коханні,  і призначила побачення у своїй кімнаті. Він вважав, що вона зі своїм братом вирішила посміятися над ним. Матильда була дуже горда і наступного дня сказала Жюльєну, що між ними не може бути нічого спільного. Однак через деякий час вони зрозуміли, що кохають один одного і помирилися. Невдовзі Матильда завагітніла. Вона написала батькові листа, в якому просила пробачення за те, що зганьбила ім’я де Ла Моль і сказала, що вона перша звабила Жюльєна і поїде з ним на край світу. Маркіз де Ла Моль, дбаючи про честь своєї дочки, призначив Жюльєна підпоручником гусарського полку і дав 36 тис. Ренти.

       Одного дня маркіз де Ла Моль отримав листа від пані Реналь, в якому вона, від туги і ревнощів писала, що Жюльєна цікавлять лише гроші де Ла Молів і він не кохає Матильди. Дізнавшись про це, маркіз відібрав від Жюльєна ренту і чин. В пориві гніву Жюльєн поїхав до Вер’єра і намагався вбити пані Реналь. Та поранення було легким і вона видужала, а Жюльєна заарештували. В тюрмі він зрозумів, що по-справжньому кохав пані Реналь.

       Вона простила його і була щаслива від його кохання, відвідуючи Жюльєна у тюрмі.

       В той час пані де Ла Моль, використовуючи свої  знайомства, домагалась помилування для Жюльєна. Однак його стратили, а пані Реналь через день померла від туги за ним.

30.12.2024