Роман "Диво" - надзвичайний за своєю структурою твір - він охоплює величезний часовий проміжок - добу правління Ярослава Мудрого.

Із історичною постаттю Ярослава Мудрого в художній літературі, я вже знайома - із однойменною драмою Івана Кочерги. І вважаю, що в такій послідовності й найкраще пізнавати особистість князя.

Роман "Диво" складається із трьох часових пластів, і саме пласт про Київську Русь є найцікавішим. Саме й він визначає жанр усього твору як історичний роман - в ньому подано широку панораму побутового та державного життя Київської Русі. Із іменем Ярослава Мудрого історики пов'язують розквіт писемності, науки й культури Київської Русі.

Відчувається як у романі Загребельного князь потерпає від самотності, його не задовольняє його оточення - там панують нещирість. Йому нічого в житті не давалося легко, весь шлях до влади був складним. Особисте життя також складалося непросто - кволий син та дружина не тішити його. Душа князя самотня, сповнена суперечностей та болючих роздумів.

Тому роман "Диво" Павла Загребельного справив на мене більше враження, аніж драма "Ярослав Мудрий" Івана Кочерги. У Кочерги князь передусім державник, який викарбував свій шлях жорстокістю і самовпевненістю, а в "Диві" він змальований багатогранно, психологічно достовірно і постає перед читачами звичайною живою людиною з усіма її внутрішніми протиріччями.