Немає меж людській скнарості

Після появи цієї пʼєси для багатьох слово Калитка стало символом скнарості. Людина бажає швидких грошей, має купу комплексів неповноцінності, свідченням чого є бажання Герасима поріднитися із родиною Пузирів. І той же Пузир (герой іншої пʼєси «Хазяїн») є таким саме сільським багатієм, який став пихатим після скасування кріпацтва. Тим не менш, Карпенко-Карий прагне із цього непривабливого пана зробити трагікомедійний і яскравий образ, додавши другорядних персонажів типу копача Бонавентури та хитрих євреїв. Також додає колориту мова Калитки, який після невдалої спроби самогубства заявляє, що краще смерть, ніж така «потеря», бо фальшиві сто тисяч обійшлися йому в три тисячі справжніх (а за угодою мало бути пʼяти, тобто і тут Калитка схитрив). Загалом пʼєса є ідеальною для театральних постановок, свідченням чого є її успіх на українській сцені ще з кінця 19 століття. І навіть сьогодні на афішах зустрічаємо чергову постановку, тож Калитка є актуальним на всі часи.