Щоденник відомого націоналіста

Це невелика книжечка, підготовлена в середині двадцятого століття, являє собою щоденникові записи відомого в майбутньому націоналіста Дмитра Донцова. А у 1918 році особливо ніхто ще Донцова не знав. Тож він розповідає про свої враження від Києва травня 1918 року і по січень 1919 року. По суті, це період правління гетьмана Павла Скоропадського, прибічником якого Донцов був. У вступі до щоденникових записів автор пояснює, що робив їх не щодня, як правило, вночі. Також подає свою політичну позицію: він ненавидить Росію і російську культуру, негативно ставиться до євреїв, не виявляє особливих симпатій до соціалістів. Донцов подає себе борцем за незалежність України ще у 1918 році, у що, чесно, не дуже вірю, тому він захоплюється самостійництвом Миколи Міхновського, одного з небагатьох політичних діячів, що за доби Центральної Ради обстоював ідею незалежності України. 
Записи інколи можуть бути доволі короткими та неінформативними. Загалом вони є чудовим джерелом для дослідників Української Держави Скоропадського. Свого часу я брала участь у конференції, організованій Союзом гетьманців-державників, навіть виборола призове місце у конкурсі наукових робіт, присвячених державницькій ідеології. І отримала в подарунок купу книжок, серед них і цю працю Дмитра Донцова. Тож прочитала її ще в студентські роки. Було цікаво, пізнавально, хоч із крайніми консервативними поглядами автора я не дуже погоджуюся. Головне - це опис атмосфери, що панувала в Києві за гетьманату, ставлення пересічних громадян до політики гетьмана, непрості стосунки у гетьманському колі; прихід до влади Директорії та її перші політичні рішення.