Сяйво

«Сяйво» Стівена Кінга — це насамперед про людину, що лишається наодинці з самим собою, коли всі звичні звуки світу стихають. Це роман, де простір стає дзеркалом свідомості, а кожна стіна, кожен довгий коридор повторює людські страхи. Готель не просто місце дії — він живий організм, що вбирає у себе всі відбитки слабкості, зла, болю. Автор відкриває, що монстр завжди поруч, просто часто має твоє обличчя. Джек не є класичним антагоністом, він — людина, яка поступово втрачає контроль над власною тінню. І саме ця втрата керма — справжній центр роману. У ній більше трагедії, ніж страху. «Сяйво» побудоване на контрастах — світло і темрява, любов і насильство, розум і безумство. Цей роман — про спадковість страху. Про те, як насіння насильства передається, немов родовий тягар. Кінг створив текст про те, як тонка межа між розумом і безумом.