Ніхто не залишиться не покараним, або «Страшна помста»

Якщо ви гадаєте, що покарання вас не наздожене після смерті, ви сильно помиляєтесь. Саме про це йдеться у творі М. Гоголя «Страшна помста». Гоголь, наче вмілий флорист, вплітає в твір український фольклор вперемішку з реальністю, створюючи щось більше, ніж звичайна містична казка про козаків та чаклуна.Автор досліджує найтемніші глибини людської душі, піднімаючи моральні питання добра і зла, гріху та забороненої любові(інцесту).

Важливу роль у творі відіграють і навколишні пейзажі. Ось один з описів: «Чуден Дніпр при тихій погоді...»

Головний антагоніст тут — не черговий лиходій, який лише прагне помсти, а складна, трагічна постать, яку роздирають внутрішні демони і яка в силу своєї гордині втрачає останню можливість на порятунок.
Кульмінація твору, що розгортається в Карпатах, є справжнім актом Божественної кари — втіленням поезії жаху, де оживають родичі мерці і гризуть чаклуна-покійника.

Світ Гоголя не залишить читача в спокої до останнього абзацу. Він — провідник, який веде загублену душу світом народних переказів. Це колиска української культури, яка залишається актуальною і сьогодні.