Книга - біль, книга - надія 🥰

«Поміж сірих сутінків» - історія про депортацію людей з країн Прибалтики. Це книга про зламані людські життя, висмоктану  людську силу, руйнування  мрій, і в  той же час про велику жагу до життя.

Разом з  головною героїнею Ліною та її родиною, яких визнано «ворогами народу», Ви потрапите в страшний і моторошний світ таборів в Сибіру та Заполярʼї. Це світ, в якому немає місця жалю, співчуттю, повазі, всюди панує тільки біль, страждання, знущання, ненависть. Це світ, в якому мама стає повією, щоб врятувати життя синові. Новонароджене маля, не встигши народитися, разом з ненькою опиняється в смердючому вагоні в списках. Помирають найрідніші, а ти не можеш нічого зробити. Ціною людського життя є кишеньковий годинник, яскрава хустка, пальто. Знайдена підгнивша картоплина - щастя, а мертва сова, зварена як мʼясо - справжнє свято. Це світ не життя, а виживання,  виживання в нелюдських умовах.

Але навіть в таких умовах, герої не втрачають людських почуттів, підтримують один одного, вірять і сподіваються на краще. А спасінням для Ліни було малювання, саме на папері вона передавала весь свій і чужий біль та розпач, а найголовніше - бажання повернутися додому і розповісти світові всю правду.

Книга серйозна, болюча, емоційна, але життєствердна і надзвичайно важлива. Раджу її усім до прочитання, щоб більше не допустити такої біди. А особливо тим, хто носить «рожеві окуляри» і в кого й досі ностальгія за радянськими світом.