Книга, яка закохує в Рівненщину

Прикро зізнатися, але я ніколи не була на Рівненщині, хоча область є сусідньою. Так, проїжджала автобусом по дорозі на Польщу. Й дуже шкодую. Хоча наявність цього фотоальбому зігріває мені душу. Ще у шкільні роки мені його подарували колеги з Рівного. Книжка тоді виглядала суперово. Нам, житомирянам, тоді було трохи не по собі, бо путівник Житомиром виглядав набагато скромніше. А от у рівненському виданні якісні світлини на всю сторінку, що розповідають про такі класні краєвиди. Жнива, руїни замку Корецьких, Свято-Троїцький монастир у Корці, костел святого Антонія, Георгіївська церква. Акціонерне товариство «Рівнельон» (не знаю, чи воно досі існує) й зразки його продукції; будинок одягу та центральний універмаг у Рівному, традиційні фото продукції кондитерської фабрики та мʼясокомбінату, зразки фарфору та бурштину, памʼятник Шевченкові та фото з виступів народних колективів. Не знаю, чи це шаблон, усталений з радянських часів, чи вимоги до видань подібного типу, але фотопутівник Житомирщиною за наповненням є майже тотожним. Таке собі поєднання радянського шаблону із сучасними віяннями. Однак книга дуже цікава й тепла. Я прямо закохалася в регіон, в якому, по суті, ніколи не була. Єдиний, як на мене, недолік - це повністю україномовний текст; лише наприкінці книги подано переклад світлин на англійську. Це трохи неправильно, бо треба звіряти кожне фото; краще б, звісно, було, аби під кожним фото був підпис українською та англійською мовами.