Зима, яка назавжди з тобою

Анотація до книги обіцяє розповідь про одну з важливих сторінок в історії України - сумнозвісний Євромайдан. Але, нажаль, я трохи розчарувалася, адже основній темі було присвячено десь 50 останніх сторінок.

Автор занурює нас у журналістське середовище, з його особливостями, скандалами, непорозуміннями. Головний герой разом зі своєю дівчиною Настею працюють у провладній  газеті. Хтось прийшов сюди  за покликанням, хтось заради заробітку. ГГ в душі творча людина, пише оповідання і мріє стати відомим в літературному колі і ця робота для нього тимчасова. А найважливіше, що відштовхує хлопця від цієї роботи - погляди газети на майбутнє країни, які розходяться з його власними. Та й Настя, як виявилося підтримує владу, говорить мовою ворога. Та все змінить зима 2014 року, коли кожному доведеться зробити свій вибір, з ким і де залишитися. Зима в романі символізує період внутрішньої самотності, роздумів, але водночас і можливість переосмислення та оновлення.

Книга читається легко, темп оповіді повільний, а вже наприкінці саме через події на Майдані сюжет стає напруженішим. Доводиться переживати за героїв, учасників протестів, адже не всі повернулися додому після тих сумних подій, для когось це була остання зима, а для когось вона затягнеться на довгі роки, залишиться відкритою раною, яка постійно болить і ятрить.