Як розкрити власне вбивство

Насправді це фільми "Ножі наголо" та "Клуб убивств по четвергах", адаптовані в книгу. Серйозно, та сама ідея, локація, обмежена одним будинком/містечком, підозрювані, які 20-40 років тривання драми не виїздили з цієї локації.. ні разу не дивно, нє?

Дуже багато сюжетних ліній, на які потім забили/забули, ще більше - тих, які ведуть внікуди, і були додані суто щоб заплутати читача

Багато білих плям і подій, далеких від реальності. Найбільшу дискусію в нас викликало питання, чи правда, що якщо засунути мертву людину в металеву скриню - вона не буде смердіти? А кров, яка витікатиме з рани, що спричинила смерть? І як потім, коли ця скриня 40 років "гастролювала" з міста в місто - ніхто не помітив, що там тіло?

Окреме питання викликала мотивація злочинців. Там ми взагалі окрім "ну, це підлітки, в них ще не сформована префронтальна кора головного мозку і вони не розуміють, що роблять" ми ніяк не змогли це пояснити

Книга викликала також дивні почуття тим, що хоч ти і хочеш її пошвидше дочитати, щоб зрозуміти, хто злочинець, але десь на середині тобі стає все одно, хто це.

Ти просто хочеш, щоб це скінчилося, ти втомився від автора, який танцює навколо тебе з десятьма бубнами і такий "ну, вгадай, вгадай, який з них вбивця, а?"

Книга впевнено йде в номінацію "Пляжне чтиво, залишити на шезлонгу після прочитання", а я йду читати те, що в нас на клубі зараз, бо хоч і цю книгу принесла теж я - йде вона ой як не просто...