Неосяжні як світ українські степи. Від обрію до обрію тягнеться Чумацький шлях, курний, гарячий та безлюдний, і нема йому нікінця ні краю. Буркун при дорозі блимає жовтими цятками, сивовуса ковила шепоче з вітром. Забреде сюди кінь - і не видно луки, лише гривата вуха маячать.