– Я щодня просила Бога, щоб дав здоров’я якій-небудь хворій дівчинці, пославши мені її невиліковне захворювання. Він, – жінка вказала кістлявим тонким пальцем угору, – почув мої молитви. Тепер я тішуся, що одна мати на землі не втратить свою доньку, а я незабаром зустрінуся зі своєю Ларисою.