Цитати

Усі / Популярні

Середня: 3.5 (11 оцінок)

Опубліковано Gabriet Сб, 01/05/2013 - 22:05

#

На перший погляд просто. А якщо вдуматись? Вдумуватись їй нема коли. Треба ходити на роботу, зарплата мізер, та й та з перебоями. Сидить до пізньої ночі, вранці встає. Тим часом вона захрясає у побуті, занепадає, нервується і вже бачить світ у ряботинні дрібниць. На моїх очах зникає жінка, красива-прекрасна жінка. От я гляну на неї - вона прекрасна. Торкнусь до неї - вона магніт. Але втомлена жінка під вечір - це вже ступа. А коли ще й задубіла в роздратуванні, то це вже ціла меґера. Л. Костенко

Середня: 3.8 (4 оцінок)

Опубліковано Gabriet Пн, 12/31/2012 - 18:00

#

"Я хотела бы любить тебя в своей мастерской, словно это сцена. Вокруг стояли бы люди, не смея приблизиться ни на шаг. Но и глаз они не могли б от нас оторвать..." (Милан Кундера «Невыносимая легкость бытия»)

Середня: 3.8 (4 оцінок)

Опубліковано Gabriet Пн, 12/31/2012 - 17:44

#

«Любовь начинается в ту минуту, когда женщина своим первым словом впишется в нашу поэтическую пам'ять» (М. Кундера)

Середня: 4.3 (3 оцінок)

Опубліковано Gabriet Нд, 12/30/2012 - 18:49

#

“Хіба не були ми завжди тими двома душами, які належать одне одному? Поєднаними воєдино, як два нерозлучні фотони, котрі відчувають одне одного на віддалі багатьох світлових років…” Юстейн Гордер «Замок у Піренеях»

Середня: 4.3 (3 оцінок)

Опубліковано Gabriet Нд, 12/30/2012 - 18:47

#

“Зло в світі справді існує, однак важливо, як на мене, наголосити, що все зло на землі є справою людських рук, а не демонів чи злих духів” (Юстейн Гордер «Замок у Піренеях»)

Середня: 4.3 (3 оцінок)

Опубліковано Gabriet Нд, 12/30/2012 - 18:46

#

“Я вважаю, що ми, люди, займаємо особливу нішу. Ми живі душі у цьому театрі всесвіту” (Юстейн Гордер «Замок у Піренеях»)

Середня: 4.3 (3 оцінок)

Опубліковано Gabriet Нд, 12/30/2012 - 18:45

#

“Більш чи менш усвідомлено ми можемо звести докупи погляди, які не мають між собою нічого спільного. Це, як на мене, характерна людська риса. На противагу тваринам, ми завжди дошукуємось причин, які стоять за певними вчинками чи подіями, скажімо, доля, провидіння чи інша вища сила – навіть у тих випадках, коли такої «інстанції» годі й шукати” Юстейн Гордер «Замок у Піренеях» ©