Одна половина площі скандувала «Геть москалів!», друга репетувала «Рукі вон!», маючи на увазі облогу генерала; по правий бік заспівали «Ще не вмерла Україна!», а по лівий долучилися до церковного хору, який саме дотягував «Перводєржавную, Русь православную, Боже храні».

"Вот он: печальный одинокий сиротка. Пришел в селение сообщить людям о прибытии бродячих актеров. И сам не знает, что волчья стая утащила всю труппу"

ты забудешь то, что хочешь помнить, и будешь помнить то, что хотел бы забыть.

Я людина. Я вже був кимось ще до того, як ліг під ніж хірурга. І я повинен когось любити.