Відразу скажу, що післямова автора трохи зіпсувала мені той настрій, який я мала після прочитання книги. Адже там написано, що то все вигадка автора. Я ж весь роман сприймала як історичний. Думала, що так все і було насправді. Але ж то часи античності, хто може знати як було насправді. Тому буду і далі думати, що десь так все і було. Цікава історія про життя великого імператора Агамемнона, який заради прихильності богів, які допомогли здобути перемогу у троянській війні, приносить в жертву свою старшу дочку. За що його дружина йому помстилася, убивши його. А її в свою чергу вбив власний син. Єдина, в кого руки не заплямовані кров’ю це Електра, ще одна дочка Агамемнона і Клітемнестри. Але не така вона вже й біла та пухнаста. Дуже незвична історія. Цікаво було читати