З усіх прочитаних книжок Артура Гейлі («Аеропорт», «Готель», «Детектив») ця книга є найслабшою, так само як слабким і нецікавим є художній фільм. Чому? Напевно, тому, що автор писав її на схилі свого життя й не зміг вписатися в сучасність. Спершу книга зацікавлює, однак потім стає зрозумілим, хто вбивця. Зауважу, що у фільмі сюжет зроблено більш напруженим і чітким, а от у книзі містер Гейлі дещо перемудрив з історією про сексуальне насильство і народження дитини внаслідок інцесту. Так само непоєднуваним є те, що слідчий у минулому служив церкві. Аж надто ідеальним він постає. Натомість жінка, яку він нібито колись кохав, й яка є вбивцею, постає негативним персонажем, до якого немає ні краплі жалю, навіть враховуючи факт насильства по відношенню до неї в дитинстві.