Це історія про хлопчика на імʼя Оскар. Йому 10 років і він хворий на рак та перебуває в лікарні. Йому зробили операцію на пересадку кісткового мозку ,але вона , на жаль, не була успішною. Одного дня він підслухав розмову своїх батьків з лікарем про цю операцію. І дуже засмутився тому факту, що всі вони вирішили промовчати про це. Але в клініці є одна жінка, яка не боїться бути чесною з Оскаром. Це так звана Рожева пані. Вона колишня борчиня і часто розповідає Оскару свої кумедні та часом досить повчальні історії про бої. В лікарні, де знаходиться хлопчик, вона працює волонтеркою. Одного разу, коли вони спілкувались з хлопчиком, вона пропонує йому досить цікаву гру. В ході гри він спробуєуявити, що кожен день, починаючи від сьогоднішнього дня - це 10 років його життя. Таким чином хлопчик в своїй уяві проживає ціле життя за декілька днів. В кожному дні він переживає перше підліткове кохання, потім кризу середнього віку, старість та примирення зі смертю... Оскар описує весь процес так званої гри в листах до Бога, де ділиться з Ним своїми думками, переживаннями, відкриттями та тими питаннями і проханями, які його турбують. І його листи такі щирі та прості, що ти не можеш лишитись байдужим до нього. Під час читання ти звикаєш до Оскара і його маленьких пригод, до так званої Рожевої пані і навіть чомусь розумієш і співчуваєш його батькам. Правда єдине, що мені було не зрозуміло так це те, чому батьки не могли бути постійно біля своєї дитини, яка помре з дня на день. Невже так важливо бути на тій роботі, а не біля свого сина? Але думаю, певно може були певні правила в лікарні про які автор нам не вказав. Книга хоч і коротенька за обсягом та це маленький шедевр, який читається за один вечір. Вона залишає особливий слід у серці. Книга вчить нас цінувати кожен момент свого життя, не боятися говорити про важливе та шукати сенс навіть у найважчих обставинах. Моя оцінка 5 з 5