Книга Віталія Запеки «Герої, херої та не дуже» в деякій мірі потішила і розрадила мене. 🥰Настільки легко написано про складні речі. Автор з гумором описує початок війни в Україні і висміює ті совєтські елементи, які ще й досі, нажаль, залишились в Україні. Проте хочу зауважити, що автор ні в якому разі не хотів образити воїнів України, а лише хотів передати атмосферу початку війни, коли звичайні фотографи, будівельники, бухгалтери, токарі змогли зупинити і зірвати плани ворогів щодо знищення нашої Рідненької. Читаючи, я посміхалася, сміялася, і відверто реготала, адже були такі моменти, що бачила їх наяву і не могла стриматися… 🤣 І в той же час, були моменти, де охоплював сум…😞 Чого тільки вартий головний герой штабний Шрамко ( позивний «Бух»), який у житті не тримав нічого важчого від калькулятора 🧮, а тепер стане добровольцем, який повинен носити 80 кг… Ще один герой - кухар 🍱Коливан. Скільки йшли бої, щоб не відбувалось, у нього на все тільки одне : « Нам піпець!», «Це піпець!». Ну який з нього боєць? Спілберг ( у мирному житті фотограф) - окрема «біда» батальйону. Постійно щось фотографує, пише. Творча людина. Отримав сувору догану за те що у розповіді написав, що спіткнувся об ящик з гранатами, розголос військової таємниці : ☺️« Тепер вороги знатимуть, що в нашому батальйоні є гранати!» 🤯 Книга містить безліч таких кумедних, незвичайних, неочікуваних пригод хлопців- добровольців. Хотілося б більше написати, але не буду спойлерити. 🤗 Проте не зважаючи на гумор у книзі, дуже бісили оті совкові елемент в арміі: учебка 2 тижні , де хлопці риють окопи і білять дерева, де для навчання обовʼязково треба придбати ручку і зошит, стріляють стільки заманеться, а бачте акти не підписані, а у бухгалтерії звітність, а чому в окопах антисанітарія, де журнали дезінфекції, де журнали чергувань, де журнал з цільового інструктажу перед нарядами, де журнал спостережень … А ще історія про домовленість із сепарами про обстріли, і про тих, які їздили в АТО, щоб отримати УБД (мабудь це і є «херої»), про начальство, яке далеке не те, що від бойових дій, але й від реальності.🫣 Було боляче читати про умови, в яких знаходяться хлопці: 😭голодні, без води, бо машина не може доїхати, у власному одягу ( ще з дому) , у кросівках, без броніків і касок, зі снайперською гвинтівкою, на яку немає куль, без звʼязку… Моя оцінка 10/10 Книжка дуже сподобалась, зайшла на 100%. Для мене вона - сміх крізь сльози. Це моє перше знайомство з автором, і однозначно - не останнє!!!