Новела - у цьому жанрі малої прози Михайло Коцюбинський є незрівнянним. Хіба що з ним можуть позмагатися Василь Стефаник і Микола Хвильовий. Новела «Intermezzo» являє собою опис переживання митця на лоні природи. Початок двадцятого століття. Час революції і кардинальної зміни світогляду. Набирає обертів капіталізм. У мистецтві все більше місця для еротизму та гедонізму, крові і вбивств. Модернізм активно стукає у двері. Втомлений від ницості нашого світу письменник рятується на лоні природі. Йому набридли люди, він ходить між ними, як між вовками. І лише дерева і тварини здатні повернути митця до гармонії зі світом, до пошуку себе. Йому остогидлий цей світ із соціальною нерівністю. Недарма свого часу Коцюбинський вів у житомирській газеті «Волынь» рубрику про світло і тіні життя, де описував соціальні негаразди українського суспільства. В даному ж творі він просто поглибив свій біль засобами художнього слова.