Intermezzo
Intermezzo — психологічна новела Михайла Коцюбинського, написана в 1908. Новела розповідає про духовне одужання втомленого митця при зустрічі з природою.
Слово intermezzo означало в італійському театрі коротку музичну п'єсу, яку виконували в перерві між діями драматичної п'єси. Для ліричного героя новели Коцюбинського така музична перерва - відпочинок серед полів, музика вітру й сонця.
Новела автобіографічна. Влітку 1908 Коцюбинський поїхав відпочивати в село Кононівку на Полтавщині. Новела присвячена кононівським полям.
«Intermezzo» написане після подій Російської революції 1905 — 1907. Невдача революції важко вплинула на мораль її активних учасників. Ліричний герой новели — такий стомлений і надломлений інтелектуал-митець, якого песимізм вигнав із міста в українське село. Там починається його одужання і переломним моментом у цьому є зустріч із селянином-трудівником, справедливе обурення й гнів якого пробуджує нове бажання до творчості й боротьби.
Роздуми ліричного героя в основному зосереджені навколо теми місця митця в суспільстві.
Рецензії на книгу
«Intermezzo» читати скорочено
Залишилося тільки спакуватись. Скласти потрібні речі — це одне з тих безкінечних «треба», що йде за ліричним героєм постійно і так невимовно його втомлює. Адже життя, більшою своєю частиною, і є ті безкінечні «мусиш». Вони схожі на звіра з багатьма головами, які не дають спочинку. Так, як і люди не дають ні хвилини спокою, якого так хочеться. Навіть, коли твоя душа потребує тиші, неможливо ніде сховатися від настирливої Людини. Цей факт не те, що розчаровує, він дратує та обурює.
Intermezzo від Коцюбинського
Твір, що викликає музично-ліричні почуття в душі. Читаєш і відчуваєш легкий дотик пір'їнки чи кульбабки на обличчі. В душі з'являться та відроджується легкість. Як незакритий гештальт підсвідомість повертає до мозку напівзабуту мелодію. Коцюбинський влучно передав зустріч героя з самим собою, творчий поштовх і потяг до подолання нових вершин.
