Тут все дуже просто - Ірвін описує нам свої сеанси та роботу з пацієнтами на тему кохання. Випадки всі різні, бо і в пацієнтів різні запити, бекграунд, потреби. Компульсивне переїдання і все, що воно за собою тягне: незадоволеність своїм виглядом, невпевненість у собі, відсутність друзів і близьких людей. Безнадійна закоханість, яка триває вже вісім років. Страх смерті у пацієнта, який знаходиться на термінальній стадії раку. І інші проблеми, які є в усіх, і в кожного щось своє. Але і лікар описує своє враження від пацієнта і терапії. Він показує стосунки пацієнт-лікар з боку лікаря. Він може відчувати антипатію до зовнішності пацієнта чи манери говорити, і пише про це прямо. Але разом з тим теж показує еволюцію свого ставлення до пацієнта, як воно міняється від початку до закінчення терапії. Підсумовуючи, скажу, що читати було цікаво саме через те, автор десь показував своє ставлення до пацієнта і його історії. І тут ти наче стаєш свідком не лише історії людей, а й самого психотерапевта та його сприйняття тих чи інших проблем. Книга цікава буде тим, хто для себе цікавиться психологією , але не більше. 4 з 5