Відгук на книгу: Кажи жінці правду, та не всю

На книгу Марусі Вольвачівни випадково натрапив в місцевій бібліотеці,і відчув ,що автор цікаво пише,хоч її ім'я,я чув вперше.Доля її життя,не легка.І освіту вона получила ,сама навчаючись дома.Але талант мала непоганий,і зуміла написати небагато оповідань,віршів, п'єс про життя ,в якому письменниця жила, Подобається те,що вона описує побут українського народу,його турботи,його характер.У віршах "До України"звертає увагу на тому що треба постійно нагадувати про важливість мати свою рідну землю.А оповідання,деякі в дусі казок,читаються на одному подиху.В одному з них "Кажи жінці правду, та не всю".,батько дав такий наказ жонатому сину,який вирішив,перевірити цю пораду в дії,і притворився хворим,і розповів небилицю своїй жінці ,немов з нього вилетіла птиця,Але наказав нікому не говорить про це.Але вона розповіла одній знайомій,а та іншій,і вже не одна птаха,а декілька ,уже вилітала з чоловіка.І мораль така,що правий був батько,і його порада була доцільна.Також цікаві п'єси,її біографічні нотатки, Книга знайде своїх читачів,бо не треба забувати таких українських авторів,їх творчість -це історія України, яку треба постійно вивчати, захоплюватися нею.