Відгук на книгу: Книга Портрет Доріана Ґрея

Ще в дитинстві читала оповідання Оскара Вайлда, однак всі вони чомусь закінчувалися трагічно, як, зокрема, «Егоїстичний велетень». Саме тому доволі скептично поставилася до прочитання роману «Портрет Доріана Грея». У принципі і ця книга має мінорне звучання і трагічний фінал. Хоча, з іншого боку, з усіх можливих варіантів розвʼязки автор обрав найбільш справедливий. Алюзія на «Портрет» Миколи Гоголя, чимось роман нагадав мені «Шагреневу шкіру» Бальзака. З українських сучасних авторів до подібної ідеї вдавалася Оксана Забужко в новелі «Мілена». Отож, перед нами гарний Доріан Грей, чоловік, що зваблює жінок і прямо чи опосередковано причетний до вбивств. І портрет, який старіє замість Доріана. І чим більше Доріан грішить, тим старішим стає його зображення на полотні. Доволі символічно. Книга написана талановито, недарма на початку 20 століття Вайлдом всі захоплювалися та прагнули його наслідувати.