Давно вже хотіла прочитати цю книгу і не даремно! Читаючи її я отримувала задоволення від кожної сторінки, від кожного рядка. Коли читала, у мене було враження, що я маю затишну бесіду зі старим другом, який начитаніший, ерудованіший і розумніший від мене, але не хизується цим, і з яким можна плідно і довго поговорити про різні книжки, не соромитися сказати, що часом читаєш любовні романи або якісь інші легкі книжки, який може дати пораду, як підступитися до Еко чи що Толкін не такий простий, як здається на перший погляд. Книжка ще й цікаво оформлена: корінець, форзац і закладинка насиченого лимонного кольору, гарний шрифт і підкреслювання й виділення на кожній сторінці. Щоправда, вони здебільшого рандомні, але це дивним чином затримує увагу і робить процес читання більш вдумливим. Книжка розкаже про те, як виробити власну стратегію читання. Які книжки будуть легшими для сприйняття, а за які варто братися, маючи за плечами солідний читацький досвід. Що не треба боятися кидати книжки. Що книжки можна і треба перечитувати. Про детективи і сай-фай. Про те, що критику часом важливо читати, щоб краще зрозуміти книжку. Про різні стилі і напрями. Про те, що щоб змогти підступитися до Данте, Джойса, Пруста треба знати значно більше, ніж вміння зрозуміти перший рівень сюжету, тут є поради, як саме і що читати, щоб колись зрозуміти складну літературу. Про те, що читати це круто, що це розвиває мозок, дає спокій і затишок, приносить задоволення, а якщо книжка ще й хороша, то вона діє як келих хорошого вина. Є навіть поради, як обладнати бібліотеку вдома.(!) Як на мене ця книга просто маст хев в кожній бібліотеці книголюба! Обовʼязково прочитаю і інші книги Ростислава. П.С. хто любить виділяти - запасіться стікерами)