Відгук про книгу: Маруся Чурай

Дуже незвично було читати роман у віршах, але оскільки це писала одна з моїх найулюбленіших поетес Ліна Костенко, то читати було саме задоволення. Історія починається з того, що дівчину Марусю Чурай засуджують до страти на шибениці через те, що вона нібито отруїла свого коханого Гриця, через те, що той вирішив одружитися на іншій дівчині. Маруся дівчина з Полтави, яка складає неймовірно гарні пісні, є доброю та порядною. Та людям вже все одно, всі на неї накинулись і вимагають її смерті. Та під час тої страти, повз проїжджає запорожець, який зацікавився подіями, які розгортаються перед ним. Дізнаючись та розуміючи, що дівчину хотять безпідставно вбити, він вертається до свого гетьмана Богдана Хмельницького і розповідає, що дівчину стратять за три дні. Гетьман знав батька Марусі і чув її пісні , тому вирішує дає наказ про помилування дівчини… Мені дуже сумно було читати про те, як страждала Маруся від свого нещасливого кохання. Але авторка майстерно сплела історію Марусі на тлі подій українського народу 2 половини 17 століття. Вкотре читаєш і розумієш, який незнищенний і міцний наш народ, яка духовна глибина криється в усіх тих стражданнях через які проходить кожне покоління. Тому цей твір знову ж таки актуальний і сьогодні для кожного з нас. Однозначно 5 з 5