Мовчазний дім (Зарубіжні авторські зібрання)

Чудова книга, яка змушує замислитися над сенсом власного буття. Оповідь почергово ведеться від імені різних головних героїв. Таку манеру можна побачити в романі «Моє імʼя - Червоний». Це додає оповіді глибини. Знову дія в околицях Стамбула, знову протистояння традицій і новацій, Сходу і Заходу. Заможна бабуся Фатіма згадує свою молодість, одруження із бідним лікарем, що пише енциклопедію, зраджує її та витрачає її посаг на книги та життя у своє задоволення. Також у книзі бачимо історії онуків Фатіми, які теж шукають себе в науці, алкоголі, комунізмі, націоналізмі, заборонених речовинах, мріях про Америку. І все це на тлі революційних подій у Туреччині 1980-х років, коли вбивства через переконання є річчю звичною. Вдруге я б цю книгу не змогла прочитати - надто глибокі враження вона залишає. Кожен розділ треба читати повільно, інколи витрачати день на осмислення. Тому за один день «Мовчазний дім» не варто ковтати - краще розтягнути задоволення.