Ще півроку тому, до розлучення зі своїм нареченим, я думала, що ця книга про нас. Почала її читати, коли наше кохання щойно почалося. І в кожному рядку цього твору знаходили схожі зі своїм життям лінії. Нібито ця книга про мене: я, як і головна героїня, довго шукала своє щастя, а воно виявилося так близько, майже поряд; я раділа кожній миті з коханою людиною і заради неї залишила звичний для мене спосіб життя. Чудова притча для тих, хто вірить в існування найщирішого почуття. Різниця полягала лише в тому, що головний герой Коельйо виявився більш рішучим і не злякався життєвих труднощів. А мій злякався і вирішив, що простіше бути самому. Але я все одно вірю, що такі книги потрібні і що вони про реальні історії.